Як отримати соціальне житло в Україні: відповідаємо на головні питання

|

9 хв читання

|

16413

Фото: shutterstock

Хто має право на соціальне житло, чи правда, що його дають безкоштовно, і наскільки довга черга, щоб його отримати? Ми проаналізували Закон України «Про житловий фонд соціального призначення», пільгові програми для отримання житла і поспілкувалися з Департаментами соцполітики і будівництва та житлового забезпечення, щоб якнайкраще розкрити цю тему

Що таке «соціальне житло»?

Соціальне житло — це те житло, що перебуває на балансі держави і надається особі, яка його потребує, на основі договору на визначений термін. Його не можна приватизувати, але їм можна обмінятися з іншою особою, яка також користується послугами житлової соцдопомоги. Надають соцжитло з житлового фонду соціального призначення відповідно до черги соціального квартирного обліку.

Важливо пам’ятати, що навіть якщо людина перебуває на соціальному квартирному обліку, її не можуть зняти з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на житло за держпрограмами (пільгове кредитування на придбання помешкання). Зокрема, з державних програм у цьому році запрацювала «Доступна іпотека 7%», за якою кредит на житло можна отримати під низький відсоток. За даними Мінфіну, станом на 7 червня банки видали майже 400 кредитів як на вторинному, так і на первинному ринку.

Також існують соціальні гуртожитки, де можуть проживати люди, доки не отримають соціальне житло, тимчасові притулки для дорослих, де допомагають безпритульним, спеціалізовані будинки для ветеранів війни і праці, пенсіонерів, людей з інвалідністю тощо.

За даними Департаменту соціальної політики, в Києві спеціалізовані будинки знаходяться за адресами: вул. Будищанська, 4, вул. Івана Їжакевича, 3, вул. Михайла Котельникова, 32/11. 

Звідки береться житловий фонд соціального призначення?

Це сукупність усього житла, що має держава за рахунок:

  • нового будівництва за кошти держбюджету;
  • реконструкції наявних будинків;
  • житла, вилученого через суд; 
  • житла без господарів, наприклад коли ті померли і відсутні спадкоємці;
  • житла, отриманого через дарування від іноземних та українських осіб, міжнародних організацій;
  • передання забудовниками певної частини житла в новобудовах;
  • використання за договором приватного житлового фонду.

Як розповіли нам у Департаменті будівництва та житлового забезпечення, в Києві житловий фонд соцпризначення наразі сформований за рахунок будівництва (придбання) квартир.

Фото: shutterstock

Хто має право на соціальне житло?

Це люди, для яких соціальне житло є єдиним доступним місцем проживання, адже їхній дохід не дозволяє придбати чи орендувати помешкання. Середньомісячний сукупний дохід таких осіб за попередній рік (з розрахунку на одну особу) має бути меншим від суми середньої вартості оренди житла в населеному пункті, де людина проживає, і прожиткового мінімуму. 

Під час розрахунку середньомісячного сукупного доходу (ССД) також беруть до уваги вартість майна, що ним володіє особа (члени її родини), яка планує стати на соціальний квартирний облік. Не враховують вартість майна переселенців, яке знаходиться на окупованій території або зруйноване через проведення бойових дій. Також під час розрахунку ССД для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не враховують соціальні стипендії, пенсії у зв’язку з втратою годувальника, аліменти на утримання дитини.

За Законом України «Про житловий фонд соціального призначення», є окремі групи людей, які мають першочергове і позачергове право на отримання соцжитла.

      1. Позачергове право:

  • особи з інвалідністю, отриманою внаслідок війни; 
  • реабілітовані жертви репресій 1917 – 1991 років (які були позбавлені волі, безпідставно поміщені до психіатричних лікарень), яким встановлено інвалідність;
  • ветерани війни;
  • колишні малолітні в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового утримання, які мають інвалідність;
  • дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, які мали інвалідність;
  • постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи (перша та друга категорія);
  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені батьківського піклування;
  • діти, позбавлені батьків, та діти-сироти, які мають інвалідність (зокрема переселенці) та проживають у спеціальних закладах після повноліття;

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, не втрачають свого права на позачергове соціальне житло навіть після 23 років. Але лише якщо на момент досягнення цього віку вони вже перебувають на соціальному квартирному обліку.

  • незаконно засуджені та реабілітовані;
  • якщо житло людини не підлягає ремонту чи реконструкції, через що є непридатним для проживання;
  • якщо людина отримала соціальне житло, але згодом договір його найму було розірвано через втрату людиною права на таке житло, і впродовж трьох наступних років вона це право відновила;
  • багатодітні родини, які мають п’ятьох і більше дітей, та якщо в жінки народжується відразу троє і більше дітей.

     2. Першочергове право.

Серед тих, хто має право отримати житло в першу чергу (після позачергових):

  • люди зі статусом постраждалих під час Революції Гідності;
  • люди, що втратили працездатність;
  • люди з інвалідністю першої та другої групи (зокрема й переселенці);
  • вагітні жінки;
  • пенсіонери;
  • родини з неповнолітніми дітьми;
  • молоді сім’ї, в яких чоловікові та дружині не виповнилося 35 років, або неповні сім’ї, де батьку або матері до 35 років, молоді вчені, які не досягли 35 років, самотні люди до 35 років;
  • люди з виробничими і професійними травмами;
  • родини тих, хто загинув під час виконання службових обов’язків;
  • військові запасу чи у відставці;
  • сім’ї, які мають неповнолітню дитину з інвалідністю або члена родини з інвалідністю з дитинства першої та другої групи;
  • учасники війни та бойових дій;
  • ті, хто мають особливі заслуги (зокрема і трудові) перед Батьківщиною;
  • Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці тощо;
  • люди, які мають тяжкі хронічні захворювання (є спеціально затверджений перелік);
  • родини чи батьки-одинаки, в яких троє-четверо дітей, або якщо жінка народжує відразу двох дітей.

До першочергового списку також входять ще деякі категорії людей із зазначених пунктів про інвалідність, але без інвалідності. Решта ж тих, хто потребує соціального житла через життєві обставини і низькі доходи, входять до загального списку. Зокрема, це переселенці, які не мають власного житла на підконтрольній Україні території, мешканці тимчасових притулків для дорослих, безробітні, особи, які втратили годувальників тощо. Також право на соцдопомогу від держави мають ті, хто потребує поліпшення житлових умов. 

Фото: shutterstock

До кого звертатися?

Йти треба до органів місцевого самоврядування за місцем проживання. У Києві варто звертатись до Центру надання адміністративних послуг районної державної адміністрації за місцем реєстрації або проживання. Тобто якщо ти мешкаєш у Голосіївському районі, йти треба до тамтешнього органу. Після надання всіх необхідних документів тебе поставлять на соціальний квартирний облік. Переселенцям достатньо бути на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. 

Які документи необхідні, щоб стати на облік?

Щоб тебе внесли до списку соціального квартирного обліку, необхідно:

  • написати заяву, в якій вказати характеристики помешкання, де доводиться проживати наразі (загальна і житлова площа, кількість кімнат);
  • додати документи, які засвідчують малозабезпеченість (повний перелік всіх документів вказує орган місцевого самоврядування);
  • для переселенців потрібні копії документів, що підтверджують взяття їх та членів родини на облік як внутрішньо переміщених осіб.

У Департаменті будівництва та житлового забезпечення нам повідомили, що в пакет документів також входять:

  • довідки про реєстрацію місця проживання людини та членів її сім’ї;
  • копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України членів родини;
  • копії свідоцтв про народження дітей, в яких ще немає паспорта;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • свідоцтво про шлюб або його розірвання;
  • довідка про доходи всіх членів родини за рік;
  • довідка про вартість майна, якщо таке є у власності; 
  • безпритульні також подають довідку про перебування в тимчасовому притулку.

Крім того, необхідно мати з собою оригінали документів, копії яких треба надати.

Людина, яку зняли з соціального квартирного обліку через збільшення її середньомісячного сукупного доходу, впродовж трьох наступних років може відновити своє старе місце в черзі, якщо дохід знову впав до низького рівня. 

Чи потрібно платити за соціальне житло?

Так, треба на основі укладеного договору про винаймання соцжитла. Ціну індивідуально розраховує орган місцевого самоврядування. До уваги беруть:

  • середньомісячний сукупний дохід за попередній рік з розрахунку на одну людину (не лише безпосередньо особи, яка має отримати соцжитло, а й членів родини, які проживають разом з нею);
  • площу житла;
  • кількість людей, які проживатимуть у помешканні;
  • житлово-комунальні послуги;
  • розташування будинку.

Плата, яку має вносити наймач, не повинна бути більшою за 20% загального доходу його та членів родини. Отримані кошти держава використовує для утримання соціального житла.

Безкоштовно отримати дах над головою можуть безпритульні, але в тимчасовому притулку для дорослих та лише до 6 місяців. Упродовж 2 місяців безпритульному мають відновити документи за бюджетний кошт, після чого він може стати на соціальний квартирний облік. Також є окремі індивідуальні ситуації, відповідно до яких орган місцевого самоврядування може прийняти рішення надати безкоштовне соцжитло.

Випадки, в яких можуть розірвати договір найму і виселити

Розірвати договір і виселити можуть, якщо статус малозабезпеченої людини змінився. Вона стала достатньо заробляти, щоб дозволити собі оренду іншого житла (яке не входить до фонду соціального призначення) або взагалі придбати його. Залишитися без пільгового житла можна й у разі подання недостовірних даних про свій дохід, приховування реального заробітку. 

Щороку орган місцевого самоврядування проводить моніторинг доходів наймача і членів його родини, щоб упевнитися, що людина продовжує мати право на соціальне житло.

Порушення умов договору найму і правил користування помешканням теж серед негативних факторів. Зокрема, якщо не доглядати за помешканням, не робити ремонт, не платити за комунальні послуги. Примусово виселити людину з соціального житла без надання іншого помешкання можуть лише через суд. 

Фото: shutterstock

Наскільки швидко рухається черга на соціальне житло?

Як розповіли в Департаменті будівництва та житлового забезпечення, на початок червня цього року на соціальному квартирному обліку по районах Києва перебувало 134 сім’ї (в тому числі самотні громадяни). 11 років тому Київміськрадою був затверджений реєстр житлових приміщень житлового фонду соціального призначення, до якого увійшли 72 квартири. Їхнє будівництво профінансували з міського бюджету. Минулого року департамент передав на баланс київських районів 10 квартир для громадян, які їх потребують. Також там зазначають, що на цей рік із бюджету Києва та за «Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2021 – 2023 роки» не виділяли кошти на спорудження або придбання соцжитла.

Пільгові програми для отримання житла

Черга на соціальне житло рухається настільки повільно, що іноді людям вдається отримати помешкання за різними пільговими програмами. Крім державної програми «Доступна іпотека 7%», про яку можна прочитати в нашому матеріалі «Як це працює: іпотека 7% — для кого, як оформити, що говорять у банках та інші відповіді», допомогу в придбанні житла надає організація «Держмолодьжитло». Зокрема, взяти участь у її програмі «Доступне житло» можуть ті, хто:

  • знаходиться на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов;
  • за останні три роки не був власником квартир чи будинків (без урахування житла на окупованій території);  
  • володіє житловою площею не більше 13,65 м2 (без урахування житла на окупованій території);
  • чий середньомісячний грошовий дохід разом з доходом членів сім’ї на одну особу не перевищує трикратний розмір середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні. Дані щодо середньомісячної з/п можна переглянути на сайті Держстату.

Після заповнення анкети необхідно визначити розмір державної підтримки. Вона може складати 30% для осіб, які потребують поліпшення житлових умов, і 50% для переселенців та учасників бойових дій. В інших випадках її розраховують за спеціальною формулою. Детальніше про програму можна дізнатися на сайті організації «Держмолодьжитло».

За даними голови правління «Держмолодьжитла» Сергія Комнатного, у реєстрах фонду перебувають більше 60 тис. соціально незахищених сімей. Це переселенці, учасники АТО, медпрацівники, молодь тощо. Останні два роки відчувалася нестача фінансування організації, відтак житлом вдалося забезпечити лише близько 2 тис. родин.

Також у середині травня стартувала соціальна іпотечна програма для переселенців. Фінансує її уряд Німеччини. За її умовами, внутрішньо переміщені особи можуть отримати кредит на житло лише під 3% річних. Форму заявки можна переглянути тут і заповнити письмово. Також можливо зробити це онлайн після реєстрації на порталі «Дія». Якщо людина раніше була зареєстрована для отримання пільгового довгострокового державного кредиту (за Постановою Кабміну від 27 листопада 2019 р. №980), то до списків нової програми її зарахують автоматично.

На регіональному рівні діють свої пільгові програми, наприклад «Програма будівництва (придбання) доступного житла в Київській області на 2019 – 2023 роки».