Найкраще — дітям: покрокова інструкція, як оформити нерухомість на дитину, і що при цьому важливо знати

|

6 хв читання

|

755

Фото: shutterstock

Захистити нерухомість від кредиторів, отримати впевненість, що дитина залишиться з житлом навіть у разі розлучення батьків чи просто буде забезпечена помешканням на старті дорослого життя, — ось головні мотиви оформлення квартири чи будинку на малолітнього або неповнолітнього. Нумо розбиратися, в чому відмінності між цими віковими категоріями, які папери і чий дозвіл потрібен для оформлення такої угоди, а також хто і як управляє нерухомістю, поки законний власник не може цього робити

Купівля нерухомого майна з оформленням на дитину в Україні дозволена, проте суворо регламентована законодавством. Те саме стосується квартир і будинків, що вже є у власності та які відчужуються на користь малолітнього чи неповнолітнього.

Для початку потрібно розуміти вік дитини. Згідно з Цивільним кодексом України, повну цивільну дієздатність людина отримує після досягнення 18 років. Проте в деяких випадках можливо отримати повну дієздатність з 16 років: якщо особа працює за трудовим договором, записана як мати чи батько дитини або зареєстрована в якості підприємця. У таких випадках діє загальне правило і людина вважається повнолітньою та з повною цивільною дієздатністю, тобто може самостійно і без сторонніх дозволів купити чи продати нерухомість. Якщо ж необхідно оформити нерухомість на дитину з частковою чи неповною дієздатністю, то такі операції здійснюються батьками після отримання дозволу органів опіки і піклування. Загалом же порядок управління батьками майном дитини встановлюється статтею 177 Сімейного кодексу України.

Сергій Збожинський

юрист компанії VigoLex

Власником нерухомості українець може стати в будь-якому віці, однак розпоряджатися нею на власний розсуд — ні. Як зазначено в 6-й статті Сімейного кодексу України, вільно управляти своєю власністю дитина може лише після досягнення повноліття, а раніше це роблять її батьки чи інші законні представники.

Фото: shutterstock

Розподіл за віком згідно із законодавством:

  • До 14 років — малолітні діти. Можуть здійснювати лише дрібні побутові покупки.
  • Від 14 до 18 років — неповнолітні діти. Можуть брати участь в угодах з письмового дозволу батьків, а з 16 років у деяких випадках (див. вище) і без нього.

Щоб передати права власності на помешкання дитині, потрібно отримати згоду ООП — органу опіки і піклування. Представники останнього мають пересвідчитися, що права та інтереси дитини захищені і жодним чином не утискаються. Будь-які серйозні операції з нерухомістю, що вимагають нотаріального засвідчення, здійснюються лише з дозволу ООП. Останній надають після перевірки, яка займає місяць.

Щоб отримати дозвіл на купівлю квартири з її оформленням на дитину, необхідно надати ООП такі документи:

  1. Нотаріально засвідчену згоду обох батьків.
  2. Заяву встановленого зразка.
  3. Паспорти та ІПН обох батьків.
  4. Свідоцтво про народження та ІПН дитини.

Якщо житло купують на первинному ринку, потрібен ще й попередній договір, укладений із забудовником. У документі має бути інформація про конкретну квартиру, що її батьки мають намір придбати. Тут же варто зазначити, що в іпотеку житло на дитину взяти не можна, бо вона не є платоспроможним громадянином.

Головна функція органів опіки і піклування — стежити за тим, щоб права дитини не порушувалися. Тому батьки, зокрема, не мають права без дозволу органів опіки складати договори щодо майнових прав дитини, які підлягають нотаріальному засвідченню чи державній реєстрації. Після подання заяви щодо надання дозволу органи опіки протягом місяця проводять перевірку і виносять рішення. Проте заборона на укладення угоди можлива лише за відчуження нерухомого майна в дитини і тільки у випадках, встановлених ч. 5 ст. 177 СКУ. Таким чином, законодавством не передбачено спеціальних умов для отримання дозволу на придбання дитиною нерухомості.

Сергій Збожинський

юрист компанії VigoLex

Вигоди оформлення нерухомості на дитину:

  • Забезпечення житлом до повноліття.
  • Не враховується як спільно нажите під час розлучення.
  • Неможливо відібрати за борги перед кредиторами.

Право власності виникає з моменту реєстрації, а реєстрація здійснюється на ім'я дитини. Тобто вона є законним власником і має право власності на нерухомість з моменту укладення угоди, але до отримання повної дієздатності може розпоряджатися власністю лише з дозволу батьків та органів опіки і піклування. Після 18 років (чи 16 років у ситуаціях, описаних вище) можливо розпоряджатися майном самостійно.

Сергій Збожинський

юрист компанії VigoLex

Процес купівлі квартири на дитину

Для укладення договору купівлі житла на користь неповнолітнього в батьків мають бути на руках такі документи:

  • Дозвіл опікунської ради.
  • Оригінал свідоцтва про народження та ІПН дитини.
  • Нотаріально засвідчена згода обох батьків.
  • Оригінали паспортів та ІПН обох батьків.

На що батьки не мають права, коли розпоряджаються «дитячим» житлом (без дозволу опікунської ради):

  • Претендувати на цю нерухомість.
  • Переоформлювати помешкання на іншу особу.
  • Продавати чи дарувати житло.
  • Здавати житло в оренду.
  • Використовувати його в якості застави.
  • Розділяти його чи виділяти частку під час розлучення.

Як продати квартиру, оформлену на дитину

  • Тільки з дозволу органів опіки і піклування (тут без варіантів).
  • Треба надати кращий чи альтернативний об'єкт. Угода, знов-таки, здійснюється виключно з дозволу ООП.

Що стосується подальшого управління житловою нерухомістю, оформленою на дитину, то тут також потрібне погодження з представниками органів опіки і піклування. Наприклад, зазначає Сергій Збожинський, продаж квартири чи будинку може здійснюватися лише за згоди батьків і органів опіки. Як і в ситуації з купівлею, ООП протягом місяця проводить перевірку і дає згоду лише в разі гарантованого збереження права дитини на проживання.

Фото: shutterstock

Коли органи опіки можуть відмовити в укладенні угоди щодо оформлення нерухомості на дитину?

Органи опіки можуть відмовити в дозволі, та для цього мають бути вагомі причини:

  1. Той з батьків, який звернувся по дозвіл, судом позбавлений батьківських прав.
  2. Суд, орган опіки і піклування чи прокурор виніс рішення про вилучення дитини в батьків без позбавлення їх батьківських прав.
  3. До суду поданий позов про позбавлення одного з батьків (того, який звертається по дозвіл) батьківських прав.
  4. Особа, яка звернулася по дозвіл, повідомила про себе хибну інформацію, що має суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу.
  5. Між батьками дитини відсутня згода щодо здійснення угоди з нерухомим «дитячим» майном.
  6. Між батьками чи між одним з них і третіми особами наявний судовий спір щодо нерухомості, по дозвіл на здійснення угоди з якою звернулися батьки дитини (чи один з них).
  7. Укладення угоди призведе до звуження обсягу наявних майнових прав дитини і/або порушення інтересів дитини, що охороняються законом.

Підіб’ємо підсумки. Отже, завдяки оформленню нерухомості на дитину можна заздалегідь забезпечити юного громадянина власним житлом і жити спокійно зі знанням, що на «квадрати» не будуть зазіхати ані кредитори, ані родичі, ані інші треті особи. А серед головних мінусів такого кроку зазначимо неможливість уникнути контакту з органами опіки і піклування, а також обов’язкову згоду на всі серйозні угоди з об’єктом обох батьків. Приймати рішення в односторонньому порядку мати чи батько зможе, якщо другий з батьків визнаний зниклим безвісти, помер, позбавлений батьківських прав, а у випадку з батьком — записаний зі слів матері.

Також читай: «Тимчасова прописка: як її отримати квартиранту і чи є ризики для господаря житла».