Неприємний сюрприз: у яких випадках угоду з нерухомістю можуть визнати недійсною

|

5 хв читання

|

320

Фото: shutterstock

Коли купуєш квартиру, отримуєш її в дар чи в спадок, хочеться вірити, що на майно не зазіхатимуть треті особи. Та поки діє строк позовної давності, залізної гарантії, що цього не станеться, немає. Нумо розбиратися, що ж це за строк і яким він може бути залежно від того, який саме договір і між ким укладався

Що таке строк позовної давності?

Після укладення угоди існує часовий період, протягом якого особа, яка вважатиме, що її інтереси якимось чином зазнали утисків, може звернутися до суду і оскаржити прийняті домовленості. Строки, в межах яких громадяни можуть вимагати захисту своїх цивільних прав або інтересів у тих чи інших випадках, описані в статті 256 Цивільного кодексу України.

Строк позовної давності починає спливати з дати, коли особа дізналася або могла дізнатися про те, що її права порушені. Це правило диктує стаття 261 Цивільного кодексу України.

Коли строк позовної давності минув, «ображений» громадянин також може звернутися до суду з метою відстояти свої інтереси і визнати угоду недійсною, та для цього знадобляться дуже вагомі причини і докази. У деяких випадках строк позовної давності можливо відновити. Причиною може бути, наприклад, тяжка хвороба позивача.

Фото: shutterstock

Оскаржувана угода з нерухомістю: що це таке і які її особливості

Оскаржувана угода — це, по суті, звичайна домовленість, укладена у встановленому законом порядку. Після неї сторони вступають у свої права і обов'язки, передбачені документами. Водночас угода може бути оскаржена і визнана недійсною, якщо була укладена: 

  • під тиском або з обманом, внаслідок помилки (або введення в оману), за необачності чи самовпевненості;
  • неповнолітньою особою без документально підтвердженого дозволу батьків або опікунів;
  • особою, яка була не в змозі оцінювати і контролювати свої дії;
  • особою недієздатною або обмежено дієздатною.

Хто має право оскаржити угоду з нерухомістю через суд:

  • один з подружжя, який володіє правом власності на житло;
  • батьки та інші родичі, які можуть заявити свої права на майно;
  • законні спадкоємці;
  • кредитори та ін.

Зверни увагу, що після продажу квартири чи будинку бажання оскаржити укладену угоду може виникнути не лише в продавця (хоча таке трапляється частіше), а й у покупця. Головна причина, чому останнє буває рідко, — ризик піймати облизня: залишитися без житла і без грошей. У разі конфлікту продавець може повідомити суд, що кошти він вже встиг витратити, тому стягати з нього всю суму доведеться дуже довго: кілька років, а то й більше.

Найчастіше період, протягом якого можна звернутися до суду з вимогою визнати угоду недійсною і відновити свої права, що були проігноровані або порушені, складає 1 рік. Відлік починається з того моменту, коли позивач дізнався про факт утиску його прав. Проте строк позовної давності може бути набагато довшим: до трьох років і більше. Також він може збільшитися за взаємної домовленості сторін. 

Строки позовної давності, коли можна оскаржувати угоди з нерухомістю:

  • Договір купівлі-продажу: 3 роки.
  • Дарча: 1 рік.
  • Договір найму: 1 рік.
  • Переведення на співвласника прав і обов'язків покупця за порушення переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності: 1 рік.
  • Незгода з діями виконавця заповіту: 1 рік.
  • Визнання угоди недійсною, оскільки вона була укладена обманним шляхом або під тиском: 5 років.
  • Вимога про поділ спільно нажитого майна після розірвання шлюбу: 3 роки.
  • Вимога про поділ майна — спільної власності подружжя, яке не оформило розлучення: строк позовної давності не передбачений, про що говорить ст. 20 Сімейного кодексу України.

Також читай: «Найкраще — дітям: покрокова інструкція, як оформити нерухомість на дитину, і що при цьому важливо знати».