Особлива англійська, гостинне населення та неймовірні краєвиди: особистий досвід життя в Австралії від українки Елли Стівінсон

|

12 хв читання

|

195

Фото: shutterstock

У багатьох Австралія асоціюється з кенгуру, крокодилами і пекучим сонцем. Та в країні є ще багато всього, про що цікаво почути з перших вуст. Про ситуацію з роботою, мовою, про ціни на продукти, житло, медицину, розваги та про багато іншого нам розповіла українка, яка переїхала сюди

Причина переїзду

Я народилася і жила до 31 року в Україні та ніколи не збиралася жити за кордоном. Але познайомилася з моїм майбутнім чоловіком, який сам з України (на той момент він за робочою візою жив в Австралії). Ми одружилися, і через 5 місяців я переїхала до Австралії. Тоді мені відкрили робочу візу.

Я живу в Австралії 5 років, мій чоловік — 7 років. Мешкаємо в передмісті Сіднея.

Як з роботою?

Роботу, якщо сильно захотіти, можна завжди знайти. Інша справа — чи буде вона вам подобатися. В Україні я з вищою економічною освітою 8 років пропрацювала в банківській системі. Спочатку була в захваті від своєї роботи, але з часом «перегоріла». Розуміючи, що в Австралії моя українська освіта і досвід роботи нікому не потрібні, вже знаючи, що буду переїжджати і маю бажання спробувати себе в чомусь іншому, швидко закінчила курси перукарів в Україні. 

Після переїзду через три місяці я змогла влаштуватися помічницею в салон краси. Перший місяць був на кшталт випробувального і без зарплати, бо я переїхала з майже нульовим рівнем англійської. У цей же період я займалася з репетитором з англійської (з України) по Скайпу. З покращенням англійської та моїх професійних навичок (я ж в Україні закінчила курси, але досвіду ніякого не було) моя зарплата збільшувалася. Спочатку платили дуже мало — 100 австралійських доларів на тиждень, а я тільки на дорогу (автобус) витрачала 50 доларів на тиждень. Та що більше я могла щось робити і спілкуватися з клієнтами, то більшою ставала моя ставка. Проте зараз, коли періодично вводяться локдауни, інша ситуація.

Вартість житла

Ціни на житло високі. Особливо в таких містах, як Сідней, Мельбурн, Канберра, Брісбен. Тут будинок з трьох спалень з гаражем (загальна площа близько 200 «квадратів») коштує від 600 тис. австралійських доларів і вище. Квартира двокімнатна — від 400 тис. австралійських доларів. Такі ціни в приміських районах, а що ближче до центру, то дорожче (в центрі нормальна нерухомість від мільйона і вище). Природно, що в інших містах інші ціни. Я написала про найбільші та найдорожчі.

Комуналка оплачується раз на квартал. У нас все на електриці, в осінній та весняний період десь 300 – 350 австралійських доларів на квартал. Влітку/взимку — 400 – 450 доларів на квартал.

У нас (Сідней) немає опалення як такого, бо взимку температура в основному не падає нижче нуля, дуже рідко вночі може сягати -1 °С і ще рідше -3 °С. Через це ми обігріваємося або кондиціонером, або масляним радіатором. У північних районах інша ситуація, там прохолодніше.

Вода (сім'я з трьох осіб) коштує приблизно $60 – 80 за квартал.

Ми користуємося тільки мобільним Інтернетом, який у нас в телефонах. У мене тарифний план, що надає 100 гігабайт Інтернету на місяць, — плачу $65 за все.

Фото: shutterstock

Що вразило?

Одразу як переїхала, перше, що кинулося у вічі, — всі люди усміхнені. Після України це був дуже різкий контраст. Рівні дороги, відсутність бездомних собак, швидкість оформлення різних документів. 

Для порівняння, в Україні, щоб зробити паспорт, треба було витратити місяць, а тут це займає максимум два тижні. В магазинах завжди без проблем можна повернути товар, що не підійшов. Навіть був випадок, коли ми купили хліб, не взяли чек і наступного дня хліб вкрився пліснявою — ми його навіть не встигли відкрити. Але без проблем обміняли на свіжий без чека (бо за упаковкою було зрозуміло, що цей хліб саме з цього магазину). Тут практично немає прострочених продуктів. Якщо й трапиться, то це справді тому, що хтось десь недогледів, а не умисно не списали.

Медицина

Зараз я буду говорити про людей, які мають щонайменше посвідку на проживання. Коли ти потрапляєш в лікарню, тобі спочатку зроблять все, що необхідно (це стосується екстрених випадків), а потім вже випишуть рахунок.

Коли я народжувала дитину (в мене вже була посвідка на проживання) у звичайній лікарні, за весь час вагітності (аналізи, обстеження, щеплення) і пологи я не заплатила ані копійки. Мені робили кесарів і я ще лежала в окремій палаті з душем і туалетом десь 4 дні. Плюс для дитини на час перебування в лікарні надавали памперси, одяг, пелюшки, годували тричі на день.

Водночас я читала, що дівчині, яка була на звичайній візі, подібне задоволення (обстеження, пологи) обійшлося у близько $50 тис.

Дуже дорога стоматологія: просто вирвати зуб — $500, просто поставити пломбу (без видалення нерва) — $150. Вилікувати зуб, в якому є інфекція, коштує 3 – 5 тис. доларів. Але тут можуть дати кредит на оплату послуг. Тобто ти можеш підлікувати зуб зараз, а повертати борг (наприклад, 5 тис.) протягом трьох років.

Школи і дитсадки

Садки дуже дорогі — $100 – 180 на день. Державних начебто взагалі немає, тільки приватні. При цьому в садку немає вечері, а сніданком годують лише тих, хто приходить дуже рано, близько 7:00. Водночас держава може надавати субсидію на оплату садка. Наприклад, мені як студентці, яка не працює і вчиться 4 дні на тиждень, надали субсидію на 4 дні садку — моя дитина ходить туди 4 дні на тиждень і ми платимо тільки 15% від вартості.

Під час розрахунку цієї субсидії враховується зайнятість і загальний дохід сім'ї. Розмір допомоги визначається залежно від загального доходу і витрат (наприклад, власне житло або оренда/кредит) родини.

Багато державних безкоштовних шкіл, де ні за що не потрібно платити. У приватних школах (за чутками) треба платити від $20 тис. на рік.

Ціни на продукти, послуги краси, готелі, кафе

Хліб (стандартний білий батон) коштує $4, лоток яєць (600 – 700 г) — $4–6, яловичина — $40/кг, молоко — від $2 за 1 л, картопля — від $3 за кг.

Стрижка проста чоловіча $15 – 20, жіноча (просто постригти без мінімальної укладки) — від $40, просте фарбування короткого волосся — від $90, вії — від $100, звичайний масаж — від $60/год.

Готель коштує від $100 на добу. Квиток у зоопарк — $60 з людини, але можна купити абонемент для всієї родини за $200 на рік.

Громадський басейн — дітям до 3 років безкоштовно, студентам — знижка, а звичайному дорослому —  $5–6 на день. 

Поїсти в кафе на одну людину коштує від $50.

Фото: shutterstock

Щомісячні витрати

Оренда житла: якщо просто знімати кімнату, то від $200 на тиждень, якщо квартиру — від $300 на тиждень (передмістя) або від $400 на тиждень, якщо ближче до центру, будинок — від $450 на тиждень.

Їжа: якщо самому готувати і не ходити в кафе/ресторани, то можна вкластися в $100 на тиждень на дорослу людину.

Транспорт: громадський приблизно $50 – 60 на тиждень, якщо машина, то залежить від відстаней.

Зараз, коли пересування обмежене, і без урахування витрат на садок і оренду/кредит будинку, в нас щомісячні мінімальні поточні витрати десь 2,5 тис. доларів (сім'я з трьох осіб — двоє дорослих і дитина). Це при тому, що ми їмо в основному страви, що приготували вдома.

Візитки Австралії

Оперний театр і Гарбор-Брідж (міст) у Сіднеї, Великий Бар'єрний риф біля берегів Австралії, червона гора Улуру, яка священна для аборигенів... Це краще в Інтернеті подивитися, аніж мені тут описувати. 

Якщо говорити про тварин, то Австралія відома кенгуру, коалами і крокодилами.

Погода

Австралія — країна, площа якої приблизно дорівнює площі всієї Європи, тому тут клімат різний в різних районах. 

На північних територіях — спекотніше (влітку може бути до +50 °С) і волого. Ближче до південних територій — прохолодніше. У найпівденнішій частині Австралії (острів Тасманія) зима тепла (від +8 °С), а літо прохолодне (до +22 °С). Дощі йдуть часто, сніг швидко тане. Ми живемо в Сіднеї, це південно-східна частина Австралії. Тут субтропічний клімат: влітку жарко і сухо (може бути до +40 °С), взимку йдуть дощі та прохолодно (вдень +15 °С).

Те ж саме стосується природи: в різних районах вона різна. Для центральних районів характерна пустеля, ближче до берегів океанів, що омивають Австралію, зелено.

Австралія розташована в Південній півкулі, тому зима тут з червня по серпень, а літо — з грудня по лютий.

Навчальний рік починається в лютому і закінчується в листопаді. При цьому фінансовий рік починається 1 липня і закінчується 30 червня.

Фото: shutterstock

Релігії та свята

Оскільки тут багато приїжджих, то і культура різноманітна. Переважають індуси, китайці, філіппінці. У кожної народності релігія своя, церкви, храми, спільноти, де вони можуть разом збиратися, молитися, святкувати свої національні та релігійні свята тощо.

В Австралії три головних державних свята: День Австралії, Anzac Day (схоже на слов'янське 9 Травня — згадують загиблих військових, яких Австралія посилала на допомогу іншим країнам, бо на території Австралії ніколи не було воєн) і День народження Королеви (королева Англії є монархом і Австралії, хоча не бере участь у політичній і економічній діяльності країни).

Фото: wikipedia.org

Де краще: вдома чи в Австралії?

У мене немає однозначної відповіді. Я почуваюся комфортно тут, тому що в цій країні знайшла те, чого мені не вистачало в Україні, — коханого чоловіка і дитину. Але водночас дуже сумую за Україною. Можу сказати, що щастя залежить не від країни, а від людей, які оточують. Якщо мені тут добре, це не означає, що іншим також буде.

Я знаю безліч випадків, коли люди їхали звідси, але не через країну, а через те, що поруч не було потрібної людини, не було підтримки або просто опинилися не в той час не в тому місці (наприклад, ті, які переїхали перед пандемією і їх робота/бізнес припинені, не можуть розвиватися, бо пов'язані з обслуговуванням людей і потрапляють під обмеження локдауна). Є випадки, коли дівчата виходили заміж за австралійців і думали, що якщо чоловік з Австралії, то в них все буде в шоколаді, малювали собі рожеві хмарки. А потім виявлялося, що і жити їм треба в глушині, де нічого немає, і в чоловіка інший менталітет...

Коли я була вже на валізах і збиралася переїжджати, мене весь час питали, чому я не читаю про Австралію. Я ж відповідала, що їду жити не до країни, а до людини. Адже дуже важливе оточення, в якому ви будете жити, і мета, з якою збираєтеся переїжджати. У мене не було необґрунтованих очікувань, і я знала, що будуть проблеми з мовою. Через це не було розчарувань після переїзду. Напевно, якби була можливість, я б жила на дві країни. Адже і Україна для мене рідна, і в Австралії я вже встигла пустити невеличке коріння.