Тимчасова прописка: як її отримати квартиранту і чи є ризики для господаря житла

|

5 хв читання

|

268

Фото: shutterstock

Реєстрація за місцем проживання — не особливо складна процедура, проте багато орендодавців бояться її як вогню через страх залишитися без квартири. Нумо розбиратися, чи виправдані ці побоювання, а також обговоримо важливі організаційні моменти тимчасової прописки

У чому різниця між пропискою і реєстрацією за місцем проживання?

Почнемо з того, що прописки як такої в Україні не існує з 2003 року. Її визнали неконституційною і скасували за два роки до того рішенням Конституційного Суду, а на заміну затвердили закон «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні». Він діє і зараз.

Незважаючи на те, що багато хто плутає прописку з реєстрацією місця проживання, це різні поняття:

  • Реєстрація потрібна для юридичного зв’язку між державою та її мешканцями (зокрема іноземцями) для взаємного виконання обов’язків і користування правами. Наприклад, без неї не обійтися під час отримання паспорту (внутрішнього і закордонного), оформлення пільг чи кредиту, допомоги з безробіття чи догляду за дитиною, подання податкової декларації тощо. Прописка ж була потрібна, в першу чергу, щоб контролювати пересування громадян, закріплювати їх за певними адміністративно-територіальними одиницями.
  • Прописку власник помешкання міг надати лише найближчим родичам. У Києві, наприклад, раніше існували ліміти на реєстрацію тих, хто приїхав до столиці на проживання. Також діяли обмеження на мінімальну кількість «квадратів», що відводилися на одного прописаного. Наразі у власній квартирі можна зареєструвати скільки завгодно людей, і не лише родичів. Обмеження зняті.
  • Для реєстрації місця проживання потрібен менший пакет документів, процедура спрощена.

Разом з тим важливо пам’ятати, що реєстрація за місцем проживання обов’язкова. Інакше можна отримати покарання згідно зі ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення — спочатку попередження, а потім і штраф у розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімальних доходів громадян.

Максимальний строк, протягом якого можна жити в країні без реєстрації за місцем проживання, — 30 днів (для новонароджених цей строк більший: батькам дають 3 місяці на оформлення паперів).

Зареєструватися за місцем проживання можна лише за однією адресою. Якщо в тебе кілька квартир, доведеться визначитися, якому помешканню віддати перевагу. Зняття з реєстрації проводять органи місцевого самоврядування, реєструватися на новому місці можна одразу ж після процедури.

Що таке тимчасова прописка?

Одні вважають, що тимчасова прописка — це платна послуга, інформація про яку часто трапляється на відривних оголошеннях. Інші розуміють під цими словами можливість зареєструватися в орендованій квартирі завдяки апелюванню до договору найму (після його завершення реєстрація втрачає силу). Треті відносять до тимчасової прописки реєстрацію іноземців, яким потрібно легалізуватися на час перебування в Україні. Виникає логічне питання: хто правий?

Насправді, поняття «тимчасової реєстрації» за місцем проживання не існує — такого не прописано в діючому законодавстві. Тимчасова прописка — це майже те саме, що й постійна, просто діє вона в певних часових межах.

Фото: shutterstock

Які документи потрібні, щоб зареєструватися в орендованій квартирі?

Щоб прописатися в квартирі, треба підготувати пакет документів і звернутися з ним до Центру надання адміністративних послуг за місцем проживання. З паперів знадобляться письмова заява, паспорт (чи інший документ, що підтверджує особу), квитанція про сплату держмита, талон зняття з реєстрації (якщо ти бажаєш за одне відвідування знятися з прописки і зареєструватися за новою адресою, то він не потрібен), військовозобов’язаним — військовий квиток чи приписне свідоцтво. І останнє — документ, який підтверджує, що ти маєш право користуватися житловою площею, на якій бажаєш зареєструватися. У якості такого можна використати:

  • Документ права власності на нерухомість.
  • Договір найму квартири.
  • Письмову згоду господаря житла чи його законного представника (у разі оренди квартири — орендодавця). Для її оформлення потрібна особиста присутність власника і пред’явлення документа, що підтверджує право володіння нерухомістю. Якщо такої можливості немає, можна заздалегідь оформити згоду через нотаріуса.

Зворотний бік медалі: чи небезпечно прописувати квартиранта в квартирі?

Реєстрація за місцем проживання ніяк не пов’язана з правом власності, вона має лише характер повідомлення. Зареєстрована за певною адресою людина може використовувати цей об’єкт для особистого проживання, не більше. А от власник може не лише користуватися помешканням, а й розпоряджатися ним на власний розсуд. Навіть якщо він не зареєстрований в квартирі, він має право її продати, обміняти, заповісти чи подарувати.

Разом з тим є моменти, про які варто пам’ятати, коли маєш намір прописати квартиранта чи іншу особу на своїй житловій площі:

  • Позбавити людини прописки можна лише за її згоди або за рішенням суду. Наприклад, згідно зі статтею 116 Житлового кодексу, через порушення правил співмешкання, псування майна тощо.
  • Щоб зняти з реєстрації дітей-сиріт або осіб, щодо яких встановлена опіка чи піклування, треба вирішувати питання з органами опіки і піклування.
  • Поважною причиною для виписки вважається відсутність людини за адресою постійного проживання більше 6 місяців.
  • Якщо житло не приватизоване, то на його приватизацію мають право претендувати всі, хто в ньому прописаний.

Зняття з реєстрації виконується там само, в Центрі надання адміністративних послуг, і теж за одне звернення. Підставою є письмова заява, судове рішення або інший документ, що доводить відсутність прав на подальше користування житлом.

Також читай: «Хто в домі господар — орендар чи орендодавець: визначаємо зони відповідальності при оренді житла і права кожного».